Schon im VII. — VIII. Jahrhundert siedelten sich auf dem Territorium des heutigen Deutschlands germanische Stämme. Im 9.— 10. Jahrhundert entstanden die ersten Städte. Da Deutschland im Zentrum Europas liegt, kreuzen sich hier die wichtigsten Handelswege von Norden nach Süden und von Osten nach Westen. Die Kaufleute brachten in die Städte ihre Waren und bezahlten der Stadt hohe Zölle. Dadurch wurden die Städte immer reicher, und ihre Kultur und Kunst blühten auf. Im Mittelalter war Deutschland ein feudaler Staat, der aus mehr als 300 Herzogtümern bestand. Sie führten gegeneinander dauernde Kriege, was die Lage des Volkes verschlimmerte und jeden Fortschritt hemmte. Später vereinigten sich die Herzogtümer und bildeten ein Reich. Schon Ende 19.— Anfang 20. Jahrhunderts war Deutschland ein entwickelter Industriestaat, der sich nach Eroberung neuer Räume strebte. Davon zeugte die Teilnahme Deutschlands am ersten Weltkrieg, den es verlor. Von 1933 bis 1945 herrschte im deutschen Staat faschistische Diktatur. Das war eine schwarze Seite in der Geschichte des Landes und es hatte schwere Folgen für das deutsche Volk nicht nur während des Zweiten Weltkrieges, sondern auch in den Nachkriegsjahren.

Nach dem Zweiten Weltkrieg wurde Deutschland von den Alliierten in vier Besatzungszonen geteilt. Später, im Jahre 1949, wurden zwei Staaten gegründet — die BRD und die DDR. Das brachte dem deutschen Volk viele Unannehmlichkeiten. Zahlreiche Familien und Verwandte waren voneinander getrennt und konnten sich jahrelang nicht sehen. In ihrer wirtschaftlichen Entwicklung blieb die DDR zurück und muss heute noch in diesem Zusammenhang viele Schwierigkeiten überwinden. Erst am 3. Oktober 1990 vereinigten sich die beiden deutschen Staaten und begannen zusammen ihre Wirtschaft zu entwickeln. Heute ist Deutschland ein hochentwickeltes Industrieland mit einer produktiven Landwirtschaft und nimmt ihrer Entwicklung nach einen der ersten Plätze in Europa und in der Welt ein. In einigen Wirtschaftszweigen ist Deutschland den anderen Ländern  voran

Уже в 7—8 ст. на території нинішньої Німеччини оселялися німецькі  племена. У 9—10 ст. з’являлися перші міста.

Оскільки Німеччина розташована в центрі Європи, тут перехрещуються найважливіші торговельні шляхи з півночі на південь, зі сходу на захід. Купці привозили до міст свої товари й сплачували місту велике мито.

Завдяки цьому міста ставали все багатшими, а їхня культура й мистецтво процвітали. У середньовіччя Німеччина була феодальною державою, яка складалася з більше ніж 300 герцогств. Вони вели одне проти одного тривалі війни, що погіршувало становище народу й гальмувало будь­який прогрес. Пізніше герцогства об’єдналися й утворили імперію. Уже наприкінці 19 — на початку 20 ст. Німеччина була розвиненою промисловою державою, яка прагнула до завоювання нових територій. Про це свідчила участь Німеччини в Першій світовій війні, яку вона програла. З 1933 до 1945 року в Німеччині панувала фашистська диктатура. Це була чорна сторінка в історії країни і мала тяжкі наслідки для німецького народу не тільки під час Другої світової війни, але також і в повоєнні роки.

Після Другої світової війни Німеччина була розділена союзниками на чотири окупаційні зони. Пізніше в 1949 році було засновано дві держави — ФРН і НДР.

Це принесло німецькому народові багато неприємного. Багато сімей і родичів були відокремлені один від одного й роками не могли бачитися. У своєму економічному розвитку НДР відставала та у зв’язку з цим ще й сьогодні повинна долати багато труднощів. І тільки 3 жовтня 1990 року об’єдналися обидві німецкі держави, які розпочали разом будувати свою економіку. Сьогодні Німеччина є високорозвиненою промисловою країною з продуктивним сільським господарством і за своїм розвитком посідає одне з перших місць у Європі та світі. У деяких галузях промисловості Німеччина йде попереду інших країн.